Гарні, сильні, вірні. 

           Збігли останні зимові дні. Повертаються в рідні краї перелітні птахи. Одними з перших прилетіли з вирію лебеді. Білі, як сніг, з граціозно вигнутими шиями і припіднятими над тулубами крильцями – вітрилами, вони поважно плавають по воді, всім своїм виглядом уособлюючи благородство і спокій. Мабуть, не випадково цих птахів вважають символом краси. Кажуть же: «лебедина шия», «іде, мов лебідь пливе», «красива, як лебідка». А скільки пісень хороших про лебедів співають! Є така веснянка «А вже лебідонька на ставку, а вже немає ніде льодку…»! Лебеді стали героями казок, легенд, віршів. Вони надихають митців на створення високохудожніх творів мистецтва. Музика видатного російського композитора П. І. Чайковського до балету «Лебедине озеро» належить до шедеврів світового мистецтва. Тому, не дивно, що дивлячись на цих птахів, мимоволі думаєш про прекрасне: геніальність природи, вірне кохання, гармонію. 

           Мене, як вчителя біології, завжди захоплюють ці красиві , навіть в дечому казкові птахи. Захоплює їх політ , їх сила, їх моногамність. А ще - любов до природи в очах юних учнів, коли вони, мов зачаровані, спостерігають цих птахів, не відводячи погляду. А хіба не диво – взимку посеред замерзлого плеса річки Вовк бачити цих витончених птахів, які, попри усю свою казковість, із силою ламають крижані лави у пошуках їжі. 

            Кожний рік вартівці підгодовують лебедів. З великим бажанням і задоволенням цьогоріч зробили це учні 5 – А класу Деражнянського НВК ЗОШ І – ІІІ ст. №3, ліцей», члени «Екологічної варти». Хвилювалися, коли кусочки хліба, якими вони ділилися з птахами не долітали до них. Намагалися не кричати, щоб не злякати лебедів. Адже кожний хотів підготувати птахів зі своїх долоньок. Ще не бачили п’ятикласники так багато біля себе диких птахів. Придивлялися до зовнішньої будови лебедів, до їх поведінки і прийшли до висновку – це лебеді – шипуни. 36 граціозних і великих птахів з червоними дзьобами, біля основи якого добре помітна чорна «гуля», з виразними очима, до яких від дзьоба іде темна смужка, милують душу кожного жителя м. Деражня. 

            Одностайно всі учні висловили думку підгодовувати птахів щодня, з батьками, щоб і вони змогли відчути задоволення від добрих справ, які б, здавалося, такі буденні. Гніздовий період у лебедів – шипунів починається у квітні. Зазвичай для гніздування лебеді обирають зарості, які досить часто жителі міста помилково спалюють. Хочеться наголосити, що цього робити не варто. Оскільки ми мимоволі руйнуємо гнізда водоплавних птахів, знищуємо тамтешніх личинок комах, що є кормом для багатьох видів птахів. 

Тож станьмо на варті краси і добра! 

                                                    Лариса Бондар – вчитель біології Деражнянського НВК №3,                                                             голова ради осередку «Екологічна варта»

Ми стоїмо на варті власного майбутнього!

Весняні турботи в саду.

 І яблуньки готуються до цвіту,
 Маленькі груші в ріст уже пішли,
 І скільки в тому щастя, скільки світу!
 Дивлюсь на це і радістю живу.

           Наш шкільний сад – це чарівне місце! Приємно коли розцвітають яблуні та груші, сливи та вишні, радують школярів соковитими та стиглими плодами. Звідусіль лунає веселий спів та щебет птахів. Все навколо наповнюється кольорами, звуками, запахами і від цього кожному стає весело на душі. 

           Теплого весняного дня учні 5 – А класу разом зі своїми батьками вирішили примножити шкільний сад кущами смородини. Відповідальне завдання стояло перед учнями. Адже необхідно було скопати грунт, зробити ямки під кущі, внести перегній. Хвилювалися, що не впораються самі. Тому і відгукнулися на допомогу батьки, які разом з дітьми посадили 20 кущів смородини. Крім того допомагали впорядкувати шкільні клумби, висадили первоцвіти. Я впевнена, що в кожному сердечку п’ятикласників загорівся вогник доброти. який врятує світ від екологічної катастрофи. 

          Я, як класний керівник, прагну зробити батьків своїми справжніми щирими помічниками. Ще Василь Сухомлинський писав: «Тільки разом з батьками, спільними зусиллями, вчителі можуть дати дітям справжнє людське щастя». Адже, від того, як ставляться до школи батьки, залежить і ставлення до неї їхніх дітей. І саме спільна робота батьків і дітей є запорукою успішної адаптації п’ятикласників в умовах старшої школи. 

             Я думаю, що наша праця в майбутньому принесе щастя багатьом людям. Адже кожен зможе дослухатися до співу безлічі птахів. подивитися на тендітні квіточки , які щільно вкриють прекрасною та різнобарвною ковдрою теплу землю. Хотілося б, щоб всі бачили та відчували красу природи. А якою гарною стане наша Земля, якщо кожна людина посадить одне дерево, а ще краще – два. або три! Саме з дерева, посадженого власноруч, починається Батьківщина і патріотичне виховання. 

        Посади своє дерево і доведи свою любов до міста, вулиці, до людей! 

 Бондар Лариса – вчитель біології. класний керівник 5 – А класу
Деражнянського НВК«Загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №3, ліцей»

Збережемо природу разом!

«Осіння пора! Опале листя дерев приємно шарудить під                           ногами. Де-не-де виглядають маленькі  боровички, лисички, підберезники. А високо-високо розсікають небесну блакить, летять і зажурливо курличуть журавлі. Як хороше навкруг! Спасибі тобі осінь, за цю красу!»

Із приходом осені закінчуються сільськогосподарські роботи, і ми беремося за прибирання ділянок, садів, скверів, парків… Восени ми звикли бачити картину, коли кожен дбайливий господар копошиться біля землі, вправно працює граблями , збираючи у купу опале листя, гудиння від городини і старається за ясної і безвітряної погоди усе спалити. Проте, не усі знають , що такий вид діяльності є досить шкідливим.

На превеликий жаль, ми рідко надаємо цьому уваги, але шкода від спалювання листя і сухої трави є багатоликою і  надзвичайно небезпечною.  Наприклад, при згоранні однієї тонни рослинних залишків у повітря вивільняється близько 9 кг. мікрочастинок диму, до складу яких входять пил, оксиди азоту, чадний газ,  важкі метали і цілий перелік канцерогенних сполук.  Сумно констатувати той факт, що бензопірен , який виділяється із тліючого без доступу кисню листя, здатен викликати у людини ракові захворювання.

Ми звикли спалювати бадилля картоплі після збору урожаю, зовсім не замислюючись, що саме при його згоранні у атмосферу вивільняється найбільша кількість пестицидів, які потрапляють із отрутами  від колорадського жука. Крім того, із опалими листям спалюється ще й велика кількість сміття у вигляді поліетиленових пакетів, пластикових пляшок , тощо, при згоранні яких повітря забруднюється різноманітними хімічними сполуками , кількість яких досягає 70 . Саме вони впливають на погіршення здоров’я мешканців міста, загострення хронічних хвороб дихальних шляхів. Прикро визнавати , та найчастіше біля вогнищ можна побачити дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на дитячі організми особливо небезпечний.

Сьогодні усі екологи б’ють на сполох від загострення цієї проблеми та інтенсивно шукають способи її вирішення . Небайдужими є учні та вчителі шкіл міста, які опікуються його добробутом та чистотою.

Мене, як біолога , турбують ще інші наслідки від спалювання сухої трави і опалого листя: у ньому часто згорають зимуючі корисні комахи (сонечка); спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву; при згоранні утворюється зола, яка є дуже «поганим» добривом на відміну від листя, що перегниває; вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, а знищення природної листяної підстилки призводить до збільшення промерзання грунту у 2-4 рази; дим від вогнищ у туманні дні може утворювати смог і на довго зависати в повітрі, що веде за собою численні негативні наслідки. Усе це призводить до порушення цілісності екосистеми, яка при постійних негативних впливах з часом не може відновитися.

Давайте разом замислимося над ситуацією , яка склалася , і на рівні сім’ї, класу, школи, міста, шукатимемо шляхи її вирішення.

Збережемо природу разом!

            Лариса Бондар

 вчитель біології вищої категорії,

вчитель- методист Деражнянського НВК

«Загальноосвітня школа І-ІІІ ст.. №3, ліцей»

СТАНЬМО НА ВАРТІ КРАСИ І ДОБРА!

Дерева, трави, квіти, птахи, комахи… Озирнувшись навколо себе, ми щодня бачимо, здавалося б , такі прості речі. Це все – природа, яка мов, м’яка ковдра, окутує нас затишком і спокоєм.  Вона є джерелом натхнення для художників, поетів, композиторів, та і  взагалі, для всіх творчих людей, які прагнуть увіковічнити її досконалість, чистоту і гармонію.

Людина -  частина природи, яка має  можливість змінювати її. Кожна зміна позначається на  навколишньому середовищі. Проте, змінювати природу  людина повинна обережно, бо окремі дії можуть завдати шкоди і навіть призвести до загибелі. Від людини залежить, чи збереже вона природу, чи зруйнує. Навколишнє середовище потребує нашого захисту. Забруднення річок і озер, загибель лісів, знищення цілих видів рослин і тварин – справа рук людини. Проте, тільки людина може врятувати природу. І дорослі і діти повинні об’єднувати свої зусилля у справі захисту довкілля.

Кожен школяр може допомогти зберегти довкілля. Нагодувати птаха, посадити дерево, розчистити струмок, не залишати після себе сміття – здавалося б такі прості речі, але разом з тим, вони допомагають формувати екологічну свідомість змалку і , врешті – решт, стають способом життя. Якщо так робитиме хоча б кожен школяр, то й це буде вагомий внесок у дорослу справу збереження природи.

Саме так стараються берегти і допомогти  у відновленні природного середовища учні НВК «ЗОШ І-ІІІ ст.. №3, ліцей». Учні 5-А класу підхопили естафету від своїх попередників 11 – класників і вже стали дійсними членами Всеукраїнської дитячої спілки «Екологічна варта» . Вони є ініціаторами всіх природоохоронних акцій, які проводяться в НВК: «Опале листя», «Збережи ялинку», «Годівничка», «Наша допомога птахам». Ім допомагають  члени гуртка «Юні екологи» Деражнянського Будинку  творчості дітей та юнацтва, який працює на базі нашого НВК.  Кожний учень  небайдужий до акції «Наша допомога птахам». Активно приймають участь учні 9-А , 10-Б , 11 класів.

Адже зима прийшла зі снігом і морозами. Здається, все навкруги занурилось в сон. Під сніжною ковдрою зачаїлися кущі,  дерева, залягли в зимову сплячку більшість тварин. Добре тим , у кого тепле, затишне лігво, барліг, нірка й запасів повна комора. Так можна  зимувати. Найгірше взимку птахам. Вони дуже страждають цієї пори від голоду і холоду.

Тож допомагають і  вартівці  і юні екологи  своїм пернатим друзям. Птахам   багато не треба : трошки зерняток, ягід, хлібних крихт.  Юні природолюби влаштували в шкільному саду  годівнички – «їдальні» для горобців, синичок, вівсянок, костогризів, дятлів, снігурів і  підгодовують щодня.  Маленькі гості не змушують себе довго чекати, а , попоївши , співають слова вдячності.

Чим же годувати птахів взимку:

-                     насіння соняшника ( не смажене) дуже люблять  снігурі та синички, добре ледь-ледь розчавити  насіння пляшкою  чи качалкою;

-                     овес – на виправдання своєї назви їдять вівсянки та ще чубаті  жайворонки (посмітюхи) й польові горобці;

-                     гарбузове насіння ( лише сире) гарно потішить Вас, оскільки дасть змогу побачити, як синиці , притиснувши лапкою насінину, діловито продзьобують у ній дірочку, стурбовано озираючись на всі боки;

-                     насіння  дині не залишить байдужою жодну пташку;

-                     горобина і бузина, зібрані в кетяги і розвішані  на деревах – найліпший подарунок  дроздам;

-                     крихти сухого білого хліба  (чорний хліб шкідливий для всього птаства) – чудовий корм для багатьох пернатих,

-                     насіння ясена ( схожі на зв’язки ключів крилатки) – улюблений корм снігурів;

-                     насіння бур’янів  (лобода, кропива, лопух, кінський щавель) – це найдешевший і дуже корисний корм для зерноїдних птахів;

-                     залюбки птахи будуть клювати  і шматочки жиру, маргарину, сала. Потрібно пам’ятати, що вони ають бути несолоні, тому, що сіль для птахів – отрута.

В наших силах, друзі, врятувати птахів від голодної смерті!

Лариса Бондар  – вчитель біології НВК «Загальноосвітня школа І – ІІІ ст. №3, ліцей»

Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках біології

       

Сучасна психологія і педагогіка доводять, що в процесі навчання учень не просто сприймає, усвідомлює, запам’ятовує, а й виконує складну систему розумових дій, спрямованих на засвоєння знань.

Завдяки цій розумовій діяльності знання стають його надбанням. Початковим етапом засвоєння знань є сприйняття. На перший погляд здається, що на уроці активним є лише вчитель, а учні повинні його слухати, спостерігати. Насправді це не так. Уже на цьому етапі оволодіння знаннями важлива активна діяльність школярів. Проте вона не з’являється сама по собі. Її повинен створити вчитель. Теорія і практика пропонують цілу систему шляхів активізації сприйняття учнями навчального матеріалу.

Якість сприйняття підвищується, якщо діти підготовлені до засвоєння нового матеріалу шляхом постановки перед ними пізнавальних і практичних завдань: “навчитися виділяти головне з прочитаного тексту”, “навчитися пояснювати будову органа у зв’язку з його функцією”.

Я вважаю, що пізнавальна активність учнів підвищується, якщо мені вдається створити так звану проблемну ситуацію на початку вивчення нового матеріалу, тобто викликати в учнів запитання: чому відбувається таке явище? Як можна пояснити цей факт? За таких умов учні протягом уроку, слухаючи пояснення, активно шукатимуть відповідь на запитання.

Я сама можу ставити проблемні запитання під час вивчення окремих тем уроку. Наприклад:

1) Як за складом крові можна судити про здоров'я людини?

2) Чому повноцінне харчування вважають однією з важливих умов здоров’я людини?

3) Серце людини – дивовижний механізм, який працює протягом життя без зупинки і ремонту.

 Як це досягається?

Проблемні ситуації особливо часто виникають під час проведення експериментів, спостережень, виконання різноманітних практичних завдань.

 Важливим шляхом активізації сприйняття є використання попереднього досвіду учнів: їхні власні спостереження, участь у різних видах роботи, почута розповідь старших людей, батьків. Цей досвід дітей використовую, плануючи свою роботу з ними. Раджу учням провести спостереження за окремими явищами природи, життям людей, поведінкою тварин тощо.

 Дуже важливо з перших кроків навчати дітей спостерігати різні явища таким чином, щоб їхній досвід не був стихійним, випадковим, а складався під впливом учителя.

 Під час спостереження певних об’єктів, явищ учні концентрують свою увагу на зовнішніх, часто не найсуттєвих ознаках предмета. Я намагаюся так продемонструвати учням предмет, посібник, щоб вони побачили його найголовніші, найсуттєвіші ознаки. Отже, керування вчителем процесом сприйняття – важливий шлях до підвищення якості сприйняття і пізнання.

 Сприйнятий учнем навчальний матеріал повинен бути осмислений відповідно до знань цього учня. Осмислення є центральною ланкою в процесі засвоєння знань і відбувається не окремо від сприйняття, а разом з ним. З метою посилення ефективності засвоєння знань дуже важливо ставити учня перед необхідністю порівнювати, аналізувати, узагальнювати сприйняте. У результаті узагальнення, осмислення знань виникають поняття.

Поняття – форма мислення, за допомогою якої узагальнюються суттєві ознаки предметів і явищ.

Формування понять – складний розумовий процес. Він здійснюватиметься успішно, якщо вчитель турбуватиметься про розвиток у школярів мислення і пізнавальної активності на уроках та в позакласній роботі.

Викликати пізнавальну активність в учнів можна за умов добре продуманої й обґрунтованої системи навчання. Важливу роль у цій системі відіграють самостійні роботи учнів. У завданнях для самостійної роботи важливо чітко визначити ступінь їх складності, а також самостійності практичних дій і мислення учнів. У зв’язку із цим важливе значення має саме формування запитань завдань, що може по-різному вплинути на вияв активності учнів і різною мірою стимулювати форми їхньої розумової діяльності.

Під час складання завдань необхідно, щоб у самостійних роботах використовувалися такі важливі форми розумової діяльності, як порівняння, зіставлення, узагальнення, пошук причинно – наслідкових зв’язків тощо.

Важливу роль у навчальному процесі відіграє вибір часу для самостійної роботи на уроці. Невелику самостійну роботу доцільно проводити в першій половині уроку. Це дає можливість відразу залучити учнів до активної роботи, створити робочу атмосферу на уроці і, користуючись зацікавленістю та підвищеною активністю дітей, успішно проводити другу половину уроку.

При цьому:

1) учні захоплюються самостійною роботою – їм ніколи відволікатися;

2) під час роботи набувають деяких знань і з інтересом чекають додаткових пояснень учителя;

3) учитель отримує можливість під час пояснення спиратися на набуті (нехай незначні) у процесі роботи уявлення учнів, використовувати їх для активізації бесіди під час узагальнення набутих знань.

Таким чином можна організувати самостійні роботи з метою отримання учнями нових знань або оформлення вже отриманих результатів. Учні можуть готувати усні або письмові відповіді (наприклад, робити записи в зошитах, заповнюючи колонки таблицями за спеціальним зразком тощо).

Для чіткої організації самостійної роботи я розробляю систему завдань пошукового характеру з теми, предмета в цілому, передбачити їх поступове ускладнення і підвищення рівня самостійності учнів під час виконання цих завдань.

 З метою детального вивчення предмета або явища можна використати прийоми, які допоможуть учням успішно засвоїти навчальний матеріал, вникнути в суть дослідження біологічних процесів. Одним з таких прийомів є евристичний. Суть його полягає в тому, що вчитель ставить перед учнями запитання на кмітливість з додатковими навідними запитаннями, чим спонукає до інтуїтивного розв’язання пізнавального завдання.

 Часто для відповіді на запитання достатньо зіставити вже відомі істини, навіть елементарні відомості. Незважаючи на це, учням іноді буває важко знайти правильну відповідь. Так виникають труднощі із запитанням, чи відбувається фотосинтез у плодах. Більшість учнів переконані в тому, що фотосинтез відбувається тільки в листках. І лише дехто з них здогадується, що зелені незрілі плоди теж беруть участь у процесі утворення органічних речовин на світлі. Евристичний прийом розвиває в учнів здатність здогадуватися, кмітливість, творчий підхід до виконання пізнавального завдання.

Розвитку вмінню досліджувати істину сприяє також сократичний прийом. У Стародавній Греції філософ Сократ будував бесіду з учнями таким чином, щоб викликати їх на обговорення спірних питань. Він спрямовував хід бесіди в таке русло, щоб вона набула характеру дискусії. На уроках біології є можливості для того, щоб учні намагалися доводити й обґрунтовувати свої міркування, використовуючи запас знань або наочність. Так, з’ясовуючи відмінності між кореневищем рослин і коренем, учні спочатку не можуть дати правильну відповідь, але пропонують різні міркування, іноді помилкові (кореневище росте горизонтально, а корінь – вертикально; на кореневищі є бруньки, а на коренях їх немає; кореневище може зеленіти на світлі, а корені не зеленіють тощо). Обговорення цих міркувань супроводжується вивченням роздаткового матеріалу – живих рослин або гербарних зразків. Зрештою, учні доходять висновку, що кореневище – це видозмінений пагін, який хоч і не має зелених листків, але володіє всіма іншими ознаками, характерними для пагона.

У процесі навчання учні під моїм керівництвом здобувають нові для них знання. Щоб викликати в учнів пізнавальний інтерес до нового навчального матеріалу, потрібно використовувати різноманітні методичні прийоми: створення проблемної ситуації, прийом новизни, значущості, динамічності, дослідницький прийом та інше. Усі вони збуджують допитливість, пізнавальний інтерес і можуть бути використані на всіх етапах вивчення навчального матеріалу.